Виховні заходи

Тема: Конкурс веселих козачат.

Підготував класний керівник 5 класу

Аристенко Павло Іванович

Мета: провести веселі спортивні конкурси між командами учнів 5 класу з участю батьків;ознайомити учнів із історією Запорізької Січі; формувати дух колективізму та жагу до перемоги; виховувати бажання до фізичного самовдосконалення.

Обладнання: спортивний інвентар, м’ячі, лук та стріли, платок.

Хід уроку.

1. Організаційний момент.

Шикування команд та вітання. Пояснення правил проведення конкурсу.

1 конкурс.

Представлення команд ( назва емблема та девіз команд).

                   Оцінка конкурсу -3 бали.

2 конкурс.

Більше трьохсот років тому на величній річці Дніпро на острові Хортиця було засновану першу республіку в Європі, яку назвали Запорізькою Січу. Жили тут відважні воїни та лицарі – запорізькі козаки, які захищали кордони рідної неньки України від ворогів, котрі намагались захопити наші родючі землі та нав'язати нам іншу віру. Але козаки були не тільки вправними воїнами, але і гарними мисливцями. Тому перший конкурс ми назвали «Полювання на качок».

         Команда ділиться на дві групи та намагаються м’ячем попасти в гравців іншої команди, які знаходяться між ними. Команда отримає стільки балів, скільки разів попала в гравців. За 1 хвилину. Потім команди міняються місцями.

3 конкурс.

Щоб не заблукати в безкрайніх українських степах, козаки вміли орієнтуватись вночі і вдень. В Дніпровських плавнях, серед безкрайніх очеретяних хвиль, козаки уміли «на слух» знаходити загони ворогів. Цей конкурс носить назву « Полювання в сліпу».

         Один з представників команди, з зав'язаними очима, намагаються знайти учасників іншої команди, які стоять на  місці і подають звукові сигнали (плескіт в долоні) через певний час. Кожен знайдений учасник команди противника приносить 1 бал в скарбничку команди. На виконання команди дається 1 хвилина. Потім команди міняються місцями.

4 конкурс.

Грізною зброєю козаків, по мимо шаблі та пістоля, була така давня зброя, як праща. За допомогою неї козаки метали каміння на великі відстані досить точно. Ваше вміння попадати в ціль ми перевіримо в наступному конкурсі, який носить назву «Попади в кільце».

         Команда шикується на лінії і по черзі намагаються закинути м’яч в баскетбольне кільце. На виконання вправи – 1 хвилина. 1 забитий м’яч – 1 бал.

5 конкурс.

          Козаки мали крім військової звитяги, ще й гарне почуття гумору. І зараз ми проведемо веселий конкурс під назвою «Донеси гарбуза».

Члени команди стають попарно, складають руки за спину та намагаються животами донести м’яч до лінії та повернутись. При втраті м’яча, або при утриманні його руками, команди повертаються початкові позиції. Переможці отримають 3 бали.

6 конкурс.

Для того, щоб беззвучно знищити ворога, козаки добре вміли стріляти з лука. Тому ми зараз і проведемо конкурс на кращого стрільця з лука. Кожна збита іграшка приносить команді 1 бал. Кожен учасник отримує право на три постріли.

Це був останній конкурс. А зараз наше журі, яке складається з батьків, підведе підсумки та назве переможців.

Нагородження команд.

Година історичної пам’яті «Історія мого села».

Підготувала класний керівник 6 класу

 Чуркіна Світлана Дмитрівна

Мета: виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю; формувати переконання у нетлінності духовних скарбів народу, повагу до символів України, до своїх батьків; спонукати  учнів до усвідомлення ними необхідності бути корисними своїй державі.

Обладнання: ноутбук, інтерактивна дошка, презентації

Хід заходу

Звучить пісня «Це моя Україна»

Учень 1.

Зацвітає калина,

Зеленіє ліщина,

Степом котиться диво-луна,

Це моя Україна,

Це моя Батьківщина,

Що, як тато і мама, одна.

Учень 2. Батьківщину не вибирають, проте в усіх куточках нашої планети – різноманітної за природою, культурою, суспільними звичаями – кожна людина по-особливому ставиться до того краю, який зве Батьківщиною. Для когось це країна хмарочосів та високих технологій, для інших – безкрая пустеля пісків та каменів. І завжди воно – місце, в якому людина народилась та виросла, - наймаліше її серцю, навіть після того, як вона може промандрувати навколо світу.

Учень 3. Рідна земля — ​​це колиска, яка качає нас на хвилях життя. Вона підхоплює, коли ми падаємо, вкриває від усіляких негараздів і життєвих колотнеч, вчить нас людській доброті, взаємодопомозі, відданій дружбі і вірному коханню.

Учень 4. Любов до Батьківщини — це, перш за все, любов до місця, де ти народився, сказав перше слово, зробив перший крок, виріс, знайшов вірних друзів, зустрів перше кохання, ступив у доросле життя. Куди б не закинула тебе доля, священним буде це місце, в яке завжди хочеться повертатися. Зветься воно малою Батьківщиною. Малі Батьківщини зливаються в цілу країну, до якої кожен її громадянин відчуває піднесені почуття — патріотизм, гордість, захоплення.

Звучить пісня «Злинський вальс»

Учень 5. Село моє рідне,

Мій край дорогий,

Знайомі з дитинства стежини.

Де в росах кришталь,

Де пісок золотий,

Де в небі безмежні хмарини.

Учень 6. Село моє рідне,

Колиска моя,

Нас доля зв’язала з тобою.

Ти – берег життя,

Ти – ранкова зоря,

Ти – пташка, що мчить над водою.

Учень 7.Село моє рідне,

Заквітчаний рай,

Укритеє щастям казковим.

Далеко летить

Нехай пісня твоя,

Барвистим шляхом веселковим.

Учень 8.Трохи історії

Село було засноване російськими розкольниками, вихідцями з Чернігівської губернії. В 1798 році тут було створено найстаріший в Російській імперії старовірський прихід. До нашого часу це відбивається на специфічній лексиці мешканців Злинки.

Учень 1. Існує кілька версій походження назви села. Найпоширеніша — привнесення переселенцями топоніму з однойменного міста Злинка на Поліссі (сучасна Брянська область). За іншою версією, в ці місця Катериною II було переселено «злих» (схильних до бунту, непокірних) людей.

Учень 2. Розповідають, що Нестора Махна в цьому селі зустрічали з хлібом-сіллю. І він не ображав місцевих. Вірніше, не всіх. У «куркулів» відбирав, але бідним дещо перепадало. Ось так по-робінгудівскі повів себе «батько». Мабуть, відразу відчув, що з місцевим людом треба бути обережним.

Учень 3.Будьонного ж чуття підвело. Він зі своєю кіннотою мав намір зайти в село для встановлення радянської влади вільно, як в інші населені пункти. Не вийшло. Цю історію знають в усіх тутешніх сім'ях. Перед приходом червоноармійців по всьому периметру села місцеві жителі поставили борони зубцями вгору. Кіннота не змогла подолати перешкоду. Після невдалої спроби Будьонний посилює загін. Кажуть, що були задіяні навіть гармати. Жителі Злинки теж мали намір посилити оборону і послали гінця в сусіднє село Глодоси (нинішній Новоукраїнський район) за підмогою. А там, кажуть, гулянка якась була. Поки зібралися, на вози сіли, в Злинці вже була радянська влада... Після цих подій виник вираз «якби Глодоси посприяли, Злинка б республікою стала». Є ще варіант - «якби Глодоси вчасно нагодилися, в Злинці б не було радянської влади»... Але сталося те, що сталося.

Учень 4.Є в селі Злинка і російський район, іменований Морозівка. А з'явився він після того, як у ці місця були переселені колишні працівники фабрики Морозова. Мова йде про відомий морозівський страйк, коли збунтувалися незгодні з умовами праці та її оплатою робітники. Уряд вирішив виселити неугодних, серед яких заводії страйку. Щоб не кортіло іншим таким способом висловлювати своє невдоволення, їх виганяли на неосвоєні землі. Неосвоєною в ті часи була територія нашої області. Робочі селилися в Злинці, будували будинки за зразком російських, з дерева.

Учень 5. Ще в Злинці є район Землянки. Сюди переселявся народ добровільно. Приходили сім'ями, влаштовували оселі під товщею землі, в яких жили. Землянок давно немає, але назва частини села залишилося.

Учень 6. Тут і мова особлива. Деякі вважають, що вона схожа на білоруську, але окремі слова такі колоритні, що більше ніде не почуєш. Тут кажуть «йон» замість «він», «тяльонок», «вярьовка». Рушник тут - «витіральнік». Довелося почути, що на немовлят кажуть «манюхасті» діти. Погодьтеся, незвично і дуже красиво.

Учень 7. А тепер давайте подивимося презентацію «Моє рідне село» . В селі знаходиться дві школи — українська та російська, дитячий садок, дільнична лікарня, поштове відділення, залізнична станція, кілька магазинів та кафе-барів.

Учень 8. Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Та й багато сторінок вписано кривавим і чорним! Читаєш подумки і здригаєшся від жаху.

Щоб майбутні покоління знали про народне лихо, кожен свідок трагічних подій має стати їхнім літописцем.

Учень 1. Із чорної днини 33 – го вістять голоси очевидців, охоплюють спазми болю душі живих. Та в цих голосах не має крику, нема розпачливої жалоби – є тихе, скорботне виповідання баченого і пережитого.

Учень 2. Любов до Батьківщини є в серці кожного з нас. Просто хтось це відчуває гостріше і глибше. Інші ж у кругообігу повсякденного життя не замислюються про це. Але якщо біда чорним крилом накриє рідну землю, кожен стане патріотом Вітчизни. Спогади про війну прекрасне тому підтвердження. Совість і борг піднімають народ на героїчний подвиг. Коли ціла країна спаплюжена ворогом, горить у вогні, стогне від болю, зяє в німому крику воронками від вибухів снарядів і бомб, тоді всі «я» зливаються в одну потужну силу опору. Кожен патрон дорожче останнього шматка хліба. Кожен літр пального для танка або літака цінується вище останнього ковтка води. А Батьківщини честь дорожче життя. І це дійсно було так!

Учень 3. Є у нас і свої герої, про яких пам’ятають, яких шанують: Герої Радянського Союзу Ригачин Микола Іванович,який в боях за польське місто Ключборг, повторив подвиг Олександра Матросова, Велігін Петро Володимирович, яки під час війни був розвідником, Науменко Степан Іванович ,який брав участь у багатьох повітряних боях.

Учень 4. З давніх давен люди були готові захищати свою Батьківщину вогнем і мечем, не шкодуючи власного життя, бо лише це гарантувало їм та їхнім нащадкам можливість бути господарями на своїй землі та жити вільно.

Учень 5. Україно, що трапилось з тобою? Гинуть молоді люди, страждають від обстрілів мирні жителі, матері з малими дітьми покидають свої домівки, тікають від смерті, шахтарі сидять голодні в темних підвалах, наші земляки у ворожому полоні… Чому?

Учень 6. Багато роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим що у буремні 90 – ті,Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще рік тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною,тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Ще рік тому ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава»,а тепер ці слова набули нового змісту.

Учень 7. Наразі вже точно зрозуміло,кому ці слова адресовані,і ні в кого немає сумнівів,що ці герої – хлопці що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України,лікарі які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу,волонтери на плечах яких тримається наша армія.

Учень 8. Моя Батьківщина – Україна – це держава з драматичною та суперечливою історією, чудовою щедрою природою, працелюбними та дружніми людьми. На моє щире переконання, любов до Батьківщини – це не лише знання її історії та повага до її державних символів, мови. Це взаєморозуміння з людьми, які живуть поруч. Це глибоке розуміння такої простої речі, що ми маємо поважати інших, аби вони поважали нас. І пам’ятати, що в кожного з нас є Батьківщина, біль за негаразди якої ми відчуваємо як власний.

Учениця 1.

Я - українка!

Горджуся й радію,

Що рідною мовою

Я володію,

Шевченковим словом

Умію писати

Слова мелодійні

І вірші складати.

Я - українка!

Живу в Україні,

На вільній, єдиній

Моїй Батьківщині,

Де все мені в радість:

Ліси і садки.

Озера й річки,

І глибокі ставки,

Лани неосяжні,

І гори, й долини,

Цвіт білосніжний

У лузі калини.

В душі моїй солодко

Грає сопілка,

Бо я з України,

Бо я - українка!

Інтелектуальна гра  «Моя країна - Україна»

Підготувала класний керівник 7 класу

Шульга Юлія Вікторівна

Мета: розширювати та поглиблювати знання про свою країну, розвивати в дітей прагнення бути свідомими  громадянами  України, виховувати любов до рідного краю, його традицій і обрядів, формувати високі громадянські якості: патріотизм, людяність, доброту, милосердя та працьовитість

Обладнання: мультимедійна дошка, рушник, вінок, писанка, поробка, оздоблена петриківським розписом,скринька, таблиця запитань, відео «Моя країна – Україна»,картки з варіантами відповідей

ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ

І Перегляд відео «Моя країна – Україна»

ІІ Учень :

Ти чуєш, як шумить Дніпро,

Як лине пісня солов’їна?

То все на щастя, на добро,

То наша рідна Україна.

Не згасла праведна зоря,

Не впала правда на коліна.

У кожній думі Кобзаря

Живе могутня Україна.

В боях щербили ми шаблі

І воскресали на руїнах.

По всій землі, святій землі

Гриміла славна Україна.

І слава Хортиці гучна,

І Берестечка кров невинна –

То все вона, для всіх одна,

То наша вільна Україна.

Тут все твоє – степи, гаї,

У небі туга журавлина.

Нехай повік в душі твоїй

Не згасне наша Україна.

ІІІ Ведучий

- Вітаю вас! Сьогодні ми проводимо інтелектуальну гру «Моя країна - Україна». Гру, під час якої учні 7 класу можуть довести, що справжні патріоти знають про свою державу все. Як і в будь-якому конкурсі, у нас також є журі.

(представлення журі)

-​ А зараз я запрошую тих, хто змагатиметься за звання переможця, тих, хто покаже, як потрібно любити свою країну. Отже зустрічаємо наших учасників (предсталення гравців).

- Мета нашого конкурсу – поповнити й розширити знання про нашу ріднуУкраїну, тому всі учасники повинні знати правила конкурсу:

1.​ За правильну відповідь учаснику нараховується один бал.

2.​ Після кожного етапу конкурсу члени журі повинні оголосити результати.

3.​ За порушення дисципліни, підказки, викрики ведучий має право зняти з команди один бал.

І тур (участь беруть усі учні класу)

На запропоновані питання потрібно дати якнайбільшу кількість правильних відповідей (учасники обирають один із варіантів відповідей: а, б чи в)

1.Як звали сестру Кия, Щека, Хорива?
а)Любава;

б)Либідь;

в)Мирослава.

2.Автор слів гімну України:

а)Павло Чубинський;

б)Михайло Вербицький;

в)Тарас Шевченко.

3.без якої святині зникає народ?

а)пісні;

б)мови;

в)прапора.

4.Назвіть ім’я князя, який охрестив Київську Русь.

а)Ярослав Мудрий;

б)Святослав;

в)Володимир Великий.

5.Хто з політичних діячів зображений на українській купюрі номіналом 5 гривень?

а)Богдан Хмельницький;

б)Іван Мазепа;

в)Михайло Грушевський.

6.Володар титулів «Найсильніша людина України» та «Найсильніша людина світу»(2004)

а)Володимир Кличко;

б)Василь Вірастюк;

в)Сергій Бубка.

7.Яке з морів не омиває Україну?

а)Чорне море;

б)Азовське море;

в)Берингове море.

8.Велике державне свято, яке символізує об’єднання України:

а)День Соборності України (22 січня);

б)День незалежності (24 серпня);

в)День українського козацтва та захисника Вітчизни (14 жовтня).

9.Різаний або рваний шматок прісного тіста, зварений у воді чи молоці:

а)вареник;

б)галушка;

в)смаколик.

10.Що означає слово «козак»?

а)сміливець;

б)вільна людина;

в)захисник.

Журі підводять підсумки.

ІІ тур

1.Визначення, у якому порядку гратимуть учасники (учням потрібно розташувати у хронологічній послідовності народні свята

Великдень

Покрова

Зелені свята

Різдво

Івана Купала

Водохреща.

Хто перший упорається із завданням, той першим обирає категорію).

2.Перед учнями – 8 категорій знань:

1.Народні звичаї.

2.Українська мова.

3.Фольклор.

4.Секрет.

5.Історія України.

6.Українська література.

7.Рідне село.

8.Відомі українці.

У кожній категорії – по 7 запитань. Учасники обирають категорію та номер питання. Якщо відповідь правильна, одержують один бал.

1.     Народні звичаї

1.Велика кругла хлібина з прикрасами (коровай).

2.Яке свято пов’язане із зустріччю зими та весни? (Стрітення).

3.Що шукали в ніч на Івана Купала? (квітку папороті).

4.Прядиво, намотане на кілок у прядці (кужіль).

5.Пора збирання врожаю зернових культур (жнива).

6.Істота в образі жінки з довгим розпущеним волоссям і риб’ячим хвостом (русалка).

7.Народні символи України (верба та калина).

2.Українська мова

1.Скільки частин мови в українській мові? (10)

2.Якими частинами мови може бути слово «мати»? (іменник, дієслово)

3.Буква без звука (ь).

4.Частина слова перед коренем (префікс).

5.Словниковий склад мови (лексика).

6.Як визначити дієвідміну дієслів? (поставити у 3 ос. множини).

7.Розмова двох осіб (діалог).

3.Фольклор

1.Як звали двох мишенят, що жили з півником? (Круть і Верть)

2.Що робити ніколи не пізно? (вчитися)

3.Що очі коле? (правда)

4.Володар лісів, кудлатий чоловік великого зросту, має великі зелені очі, цапині ратиці (Лісовик).

5.Бог  весняного сонця, весни, плодючості (Ярило).

6.Що красить людину? (добрі діла)

7.Хто з казкових героїв з’явився з горошини? (Котигорошко)

4.Секрет

1.У вогні не горить, у воді не тоне (правда).

2.Без рук, без ніг скелю руйнує,

На вогні оживає, на морозі стає скляною (вода).

3.Не вогонь, а обпікає боляче.

Стоїть зелене, торкнешся – обпечешся,

А свиня з’їсть – не вдавиться (кропива).

4.Що то за млин: весь день меле, а вночі відпочиває? (язик)

5.Без чого не можуть обійтися математик і мисливець? (без дробу)

6.Що підніме й найменша дитина, а через хату не перекине й найдужча людина? (пір’їну)

7.У вінку зеленолистім, у червоному намисті видивляється у воду на свою хорошу вроду (калина).

5.Історія України

1.Коли українці відзначають День прапора? (23 серпня)

2.Назвіть державні символи України.

3.Яку назву мала козацька держава, створена за дніпровськими порогами? (Запорозька Січ)

4.Як називається основний закон України? Коли його прийнято? (Конституція, 28 червня 1996 р.)

5.Хто є батьком української історії? (М. Грушевський)

6.Коли українці відзначають День гідності і свободи? (21 листопада)

7.Коли Україна стала незалежною державою? (24 серпня 1991 р.)

6.Українська література

1.Що викривається в жартівливій пісні « Грицю, Грицю, до роботи»? (ледарство)

2.Опис природи в художньому творі (пейзаж).

3.Основна літературна премія в Україні (Шевченківська).

4.Як називали в Україні мандрівних співців, що в супроводі музичних інструментів виконували народнопісенні твори? (кобзарі)

5.Хто автор героїко-романтичної повісті « За сестрою»? (А. Чайковський)

6.Твір І. Франка про боротьбу громади з монгольським військом ( «Захар Беркут»)

7.Який художній прийом використав Т. Шевченко у баладі «Тополя»? (метаморфоза)

7.Рідне село

1.Назвіть відомих вам письменників-земляків.

2.Скільки років Злинці? (260)

3.Яка річка протікає на території нашого села? (Дубівка)

4.Хто заснував наше село? (старообрядці з Чернігівської губернії)

5.Назвіть культурно-історичні пам’ятки Злинки.

6. Як називається книжка про про історію села? Хто її упорядник? («Злинка: від витоків до сьогодення», О. В. Голованова)

7.Назвіть відомого талановитого художника-злинчанина. (Петро Колодєєв)

8.Відомі українці  (учням пропонуються слайди з фото відомих людей України. Потрібно назвати ім’я та прізвище , рід діяльності)

1.Брати Клички.

2.Леся Українка.

3.Марко Кропивницький.

4.Богдан Хмельницький.

5.Руслана.

6.Яна Клочкова.

7.Богдан Ступка.

Журі підводить підсумки.

ІІІ тур «Мистецька скринька»( у ній лежить твір мистецтва, яке потрібно назвати)

Реалія І

Унікальне українське мистецтво.

Одним з головних елементів цього образотворчого мистецтва є бігунок, що означає безперервність сімейного щастя та благополуччя.

Зародилося це народне мистецтво в українському селі Петриківка Дніпропетровської області.

(Петриківський розпис )

Реалія 2

Прекрасний витвір мистецтва, символ весняного пробудження природи.

Християни освячують їх у церкві разом з паскою.

Це розписане різноманітними символами яйце.

(Писанка)

Реалія 3

Хата без нього, що родина без дітей.

Хліб та сіль на ньому – ознака гостинності українського народу.

Їх вишивають, а потім прикрашають ними хату або витираються.

(Рушник)

Реалія 4

Найкраща прикраса для україночки.

Їх пускають на воду під час свята Івана Купали.

Це квіти, сплетені в коло, якими прикрашають голову.

(Вінок).

Журі підводить підсумки, визначають переможців.

ІV Нагородження переможців.

Ігровий проект «Ми будуємо державу»

Підготувала класний керівник 8 класу

Яриш Варвара Іванівна

Мета: систематизувати знання учнів про моральні норми та правила співжиття в суспільстві; виховувати почуття любові до Батьківщини, почуття патріотизму та гордості за приналежність до великого народу.

Вчитель.

Рідний край, рідна земля, Батьківщина,  Україна…Які це прості і разом з тим прекрасні і святі для нас слова.

      Кожна людина завжди з великою любов’ю і душевним трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини, де живуть мама, тато, дідусь і бабуся, сестри, брати. І якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас, вийде велимка держава - Україна.     

     Вона цвіте каштановим цвітом, молодіє вербовими гілками, співає солов’їним голосом і говорить своєю рідною мовою. Як тополя, гордо стоїть серед Європи. І цей край ми повинні зробити найпрекраснішим. Бо – це наша рідна земля, яка дає нам силу, наснагу, життя.

     Саме вам , сьогоднішнім школярам , будувати своє майбутнє, саме від вас буде залежати, яким воно буде, якою буде наша держава в  майбутньому. А перш ніж щось будувати, треба спочатку спроектувати, змоделювати. Ось чому ми назвали наш проект «Ми будуємо державу», і результатом нашої роботи буде модель ідеальної, щасливої держави.

   -Які ваші очікування від сьогоднішньої роботи?

   (Діти висловлюють свої думки)

    Вчитель. Жодного будівництва не можна уявити без будівельних матеріалів. На вашу думку, що може бути будівельним матеріалом при будівництві держави?

      Так, це ваші знання, отримані на уроках  та ваш життєвий досвід.

        Щоб активізувати все , що ви знаєте про закони, символи нашої держави пропоную вам гру «Що? Де? Коли?»

- Коли наша держава стала незалежною? (24 серпня 1991р.)

- Закон про устрій,про будову держави,   про головні права та обов’язки громадян нашої держави (Конституція України)

- У день державних свят його вивішують на будівлях. Це…(Державний прапор)

- Гербом України є…(тризуб), що означає….(воля).

- Величальна пісня, що звучить під час урочистих зібрань і великих свят, називається …(гімн).

- Державним гімном України є пісня…(Ще не вмерла України не слава, не воля».

- Авторами Державного гімну України є…(П. Чубинський, М. Вербицький)

- Назвіть  рослини- символи України.(Верба , калина…)

- Скільки областей має Україна? (24)

- Найбільшу гора України. (Говерла)

-  Які моря омивають територію України? (Азовське, Чорне)

Вчитель. Скажіть,  будь ласка, а хто є найголовнішим у державі? (Так, саме народ, громадяни)

      Якщо ми хочемо побудувати ідеальну державу, у ній повинні жити ідеальні громадяни.

                                    

                                  Гра «Аукціон»

      Яка з команд назве більше якостей ідеального громадянина, які закінчуються на суфікс –сть-.

                            Гра «Розумна бочка»

Кожна команда дістає слово і повинна пояснити його значення.

               1.Патріотизм.

               2 Альтруїзм.

               3. Гуманізм.

               4. Героїзм.

                             Гра «Відгадай імена знаменитих українців»

- Гетьман про якого йтиме мова, побудував багато шкіл і церков власним коштом. Для Київської Академії наказав звести новий величний будинок на три поверхи. Такої школи і в Московщині а ті часи не було. Коли 1700-го року російський цар розпочав війну зі шведами, яких очолював сміливий Карл 12, він домовився з королем, щоб разом ударити на російського царя. Шведський король запевнив, що Україна буде вільною державою по обидва береги Дніпра, і погодився злучитися з козаками. Усіх, хто став на бік гетьмана, ловили й карали, а самого гетьмана проклинали в церквах, навіть у тих, які він збудував. 200 років після смерті гетьмана його ім΄я ганьбили , а всіх свідомих українців росіяни називали його іменем. (Іван Мазепа)

     -Усе її життя було боротьбою з хворобою, яка позбавила дівчину дитинства й юності, змушувала терпіти нелюдські страждання. Вона багато читала й удома оволоділа німецькою, французькою, англійською, італійською , латинськими мовами. Невиліковна хвороба давала дівчині поштовх до творчості, а її твори ставали прикладом життєлюбства. 
Про яку з українських поетес йшлося ? (Леся Українка)

  

   
-Чоловік, імя якого ви повинні відгадати, був сином українського шляхтича і проживав у невеликому хуторі Суботів. Ще змолоду потрапив у турецьку неволю, після неї став сотником козацького війська й зажив слави відважної та розумної людини. Після підписання Зборівської угоди він став гетьманом України й очолив визвольну війну українського народу проти польської шляхти. Аби захистити Україну від Польщі, пристав на бік московського царя, а коли відчув зраду, спробував здобути поміч для України від Швеції, Туреччини, Молдавії, Угорщини. Цей гетьман зажив великої слави, бо перший повів українське військо до боротьби за волю народу й рідної землі. Про кого йшлося ? (Б. Хмельницький)

   

 
-Людина , про яку ми поговоримо, відома не тільки в україні, а й усьому світі. Боронив рідний край від ворогів, дбав про лад, спокій, правосуддя в державі. Цей князь будував церкви, а при них організовував школи, поширюючи освіту.Свойми мудрими розпорядженнями й законами зміцнив свою країну так, що володарі сусідніх держав єдналися з його родом. Сини цього князя були одружені з чужоземними королівнами, а дочки – з королями. Панував 35 літ, прожив 75. Його поховали в церкві святої Софії в мармуровій домовині

                  Народознавча гра «Народні прислів’я»

Cкладіть прислів’я , співвідносячи їх частини.

Та земля мила,	життя віддай.
Всяка пташка	де мати народила.
Погана та пташка,	хто у своєму домі.
За рідний край	воля нам світліша сонця.
Добре тому,	своє гніздо має.
Людина без Вітчизни-	своя сторона.
В нашій рідній стороні	якій своє гніздо не миле.
Кожному мила	як соловей без пісні.

                       Моделювання ідеальної держави.

Вчитель. Діти пропоную вам змоделювати ідеальну державу.На дошці прикріплена квітка соняшника, але вона не має пелюсток.  На партах лежать стікери,  на яких ви повинні написати епітети  до слова держава і  прикріпити до соняшника пелюстки. 

Вчитель. Тож я вірю, що ви зробите все можливе, докладете максимальних зусиль, використаєте всі знання і  зробите нашу країну такою, про яку з гордістю можна буде сказати: «Моя держава – найкраща і найбагатша»

                       

Колективна творча справа учнів 9 класу під керівництвом  Прокопченко Лариси Михайлівни Злинської ЗШ №2 І-ІІІ ст.

 Година спілкування  поза підручником на тему:                                                 

  « Як будеш людей  шанувати, то про країну рідну будеш дбати».

Мета: Навчити  усвідомлювати    своє  місце  в великій родині.

            Вміти  поводитися з людьми похилого віку.

            Виховувати любов, доброту , повагу до людей.

Я-Артем,

Я-Денис,….

Всі-ми учні 9 класу.

Наш девіз: «Хай завжди буде Сонце. Хай завжди буде Мир. Хай завжди будем МИ.»

Кл. керівник говорить: «Найкращий подарунок -  зроблений своїми руками і подарований з теплими словами»

Сьогодні ми разом працюємо у творчій майстерні під керівництвом-Негретової Вікторії. Своїми руками будемо виготовляти «голуба Миру».

Ми пропонуємо вам побувати разом з нами  у колективній творчій майстерні.

 ТЕМА:  « ЯК БУДЕШ ЛЮДЕЙ ШАНУВАТИ , ТО ПРО КРАЇНУ РІДНУ БУДЕШ ДБАТИ».

Учитель. Діти.  Ви обрали  дуже актуальну на  сьогоднішній час тему,  адже кожен із нас повинен усвідомлювати своє місце в цій великій родині, яка називається Україною. Держава потребує підтримки, любові від молодого покоління. Щоб мати право називатися гідним сином , донькою, потрібно бути насамперед вдячним сином, донькою своїх батьків. Адже все починається з любові в родині.

 Під словом «родина» , ми розуміємо :  Родина - рідний, воно походить від слова -«рід» і означає близький, дорогий.  Родина – це мама , тато, дідусь, бабуся , брат, сестра. Вони люблять, жаліють вас, бо ви для них теж рідні і любите їх.

Пригадаймо прислів´я , які ви знаєте.

Учні.   Прислів´я:

1.     У сокола і діти соколята.

2.     Яке дерево, такі і в нього квіточки, які батьки такі і діточки.

3.     Яка  сім´я , такий і я.

Учень. Я зрозумів, щоб були у тебе добрі справи, тебе любили , треба кожного дня і щогодини творити добро.

(колективна справа). Вдома учні написали  твір про найдорожчу для них людину . Зачитують уривки.

По вулиці Привокзальній проживає сім´я Дорожинських. Ірина Василівна – мама  Владислава,  при зустрічі з нами сказала, що найважливіші люди у житті дитини та опора і підтримка – це мама і тато. Дідуся, ветерана праці-Василя Дем´яновича називає  «мій голуб сизокрилий»

Батько –розуму навчає,

Мати приголубить

Ніхто мене так на світі,

Як вони не люблять.

А  для нас пролунав такий вірш:

Не скупіться на теплі слова,

Бо у світі так мало тепла,

Лиш від рідної хати.

Та від лагідних рук мами і тата.

Цього голуба Миру і теплі слова я відправлю в сім´ю Дорожинських  на

вул. Привокзальну 131 .

По вулиці Фермерській проживає сім´я Руденків. Мама - Олена  Анатоліївна та тато -Олександр Іванович. Тато був мобілізований в ряди Української армії з 22 березня 2014 року та демобілізований  28 вересня 2015 року.  Під час  зустрічей  з нами  лунали слова:

 Дітям миру! Бажаю Миру! Всім людям Землі-Миру.! Миру!

Звернув увагу на те, що ми щасливі, що живемо на мальовничій землі. Тут жили наші прадіди, діди . Тут живуть і наші батьки. Тут корінь роду українського. Доки у наших  серцях буде сіяти любов до батьків наших, до свого роду , до України,  козацькому роду не буде переводу.

Бабуся-Катерина Миколаївна 1959 року   народження, ветеран праці. Олена Анатоліївна її називає голубонькою сивенькою . При зустрічі з нами вона згадала  молитву. Прозвучала молитва для мами.

Є в мене найкраща на світі матуся,

За неї, Пречиста, до тебе молюся.

Пошли їй не скорби,

А щастя і долю,

 Щоб дні їй минали

Без смутку і болю.

Вона вважає, що однією струною духовного і минулого нашого народу є молитва.

Дідусь-Анатолій   Анатолійович 1961  року народження,ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЄС. Він при зустрічі сказав :

 «Обпалив долю чорнобильський вогонь…Чорнобиль -  останній урок, - останнє попередження для людства.

Пам´ять Чорнобиля для нас свята. Ми пам´ятаємо подвиги людей,вони закрили собою увесь світ.

Учениця зачитує вірш :

За днями  дні , минув повільно рік

За днями - дні і другого не має.

Нехай же лихо наше проминає

 І в світі не повториться повік.

Хай стане мир найміцнішим стократ

Чорнобиль - попередження, набат.

Його уроків людство не забуде.

Цього голуба Миру і теплі слова я відправлю у сім´ю Руденків на

вул.  Фермерську.                  

Учитель. Немає кращих, ближчих, мудріших,   розумніших людей, як наші дідусі та бабусі. Всі наші радості і печалі, мрії і прагнення – разом з ними. І все вони розуміють. У них великий досвід. Із свого досвіду дають пораду.

По вул. Першотравневій проживає ветеран праці .

Рідна, люба моя бабусенька - Галина Ємельянівна  . Я дякую їй за недоспані ночі, та лагідний наспів , який засіяв мою душу. Від слів бабусиної колискової пісні почався мій шлях до пізнання природи, людини і всього живого.

Заспівай,    мені  бабусю,

Як бувало колись над колискою.

Буду слухати, слухати я

І стояти в замрії берізкою.

Учень пригадує колискову .

 

Спи, засни моя дитино, 

Спи моє сонце , спи.

Ніч іде в гай, в долини

Посміхнись до мене, сину,

 Я навік твоя.

Я цього голуба Миру і теплі слова передаю в сім´ю Яриш що проживає по

вул. Першотвавневій.

На вулиці Першотравневій №107 проживають батько - Іван Іванович-служив в Афганістані . На згадку про роки служби  та найкращі молоді роки свої фотографії він виклав у альбом « ЗОЛОТІ РОКИ» . З фотоальбомом наш колектив 9 класу ознайомлений . Поділилися  і роботою  над своїм класним фотоальбомом. При зустрічі до нас підійшли  дідусь Іван Михайлович (1940) року народження та Лідія Іванівна -1939 року народження. Діти війни. Згадували про свою працю та працю своїх дітей - Івана та Алли.. Алла живе  в Севастополі..    Вони раділи  за своїх онуків Софійку,  Марину та Ігоря.

Онук.   Усі ми любимо свята родинні -дні народження.  А святковий пиріг чи подарунки – все дає нам тільки радощі.   А про свої іменини за клопотами  можуть і забути. Адже ми не маємо право забувати. Наші привітання , наше добре слово буде найкращим подарунком  для дідуся і бабусі.

Онук для бабусі.

  Давай поговоримо про людей,

Про ліс і поле, океан і сушу

Давай поговоримо про світ!

Давай поговоримо про душу!

Онук для дідуся.

 Спасибі. Дідусю , що ти закохав

             В голову, ту славу козачу,

             Я її тепер дітям розкажу.

На мою думку ,що  радісно для бабусі і дідуся  почути від інших людей:  «Хорошого онука маєте, уважний,  вихований, добрий.»

Цього голуба   Миру  і теплі слова я відправляю  в сім´ю   Нєгрєтових, що проживають по  вул. Першотравневій.

Виступ командира волонтерського загону « Колосок» - Кошицької Ангеліни. Давайте поговоримо про волонтерську роботу. Наш девіз : «З доброго засіву- щедрий урожай».  Назва загону виникла завдяки тому , що  з  засіяних нами зерняток у державі , виросте колосок добрих справ.  Колосок добрих справ зберемо в  сніп.     

 Допомогають людям похилого віку  та воїнам на сході  такі учні:

1.Негретова   Вікторія

2.Руденко Альбіна

3.Стаднік Максим

4 Стаднік Дарія

 Ми  бажаємо ствердитися в житті та розкрити себе. Бо щоб цінувати життя – треба знати і розуміти своє місце у житті.

Ми хочемо зупинитися на зустрічі з воїном Української Армії,  воїном-           Волобоєвим Миколою Сергійовичем, який вступив на контрактну службу  в ряди Української Армії. З грудня 2014 року бере участь в антитерористичній операції на Сході України. Зустріч була  мужньою і відвертою. Проводжаючи його на службу , ми передали солдатам  подарунки, листи- подяки, дитячі вироби, солодощі. Наші листи і новорічні подарунки отримав Філончик Анатолій Сергійович, він в той час знаходився в зоні бойових дій в Донецькій області.   Із зібраного учнями і нами  матеріалу у школі написана книга   « Герої серед нас»

  Цього голуба Миру  і теплі  слова  ми передамо мамі Миколи  –Аллі Петрівні, яка проживає по вул. Шкільній.

Ми  відвідували стареньку вчительку-Мороз Лідію Іванівну  (1928р. народження),  ветерана праці,  яка проживає по вулиці Преображенській.Чим можемо. допомагаємо. Слухали  її розповідь про рідних дітей- Володимира та Людмилу. Вони проживають у м Кропивніцький  та м Києві. Навідуватися кожного тижня не можуть. Дякувала Лідія Іванівна нам за гостинці. Пригостила  вчителька нас фруктами.  Зустрічі  відбуваються теплі та відверті.

А старість  покрила зморшками обличчя та руки. І  з самого серця вириваються слова у вчительки :  « Молодість, зазирни в вічі старості..»

Цього голуба Миру і теплими словами ми передамо Лідії Іванівні.

Кошицька Ангеліна виконує посильну роботу та купує ліки для хворої Дейкун Анни    Василівни      -  ветерана праці     ( 1949     року народження ) , яка проживає по вул. Преображенській 196.   Вдячна бабуся за словесні теплі привітання на свята. Живе вона одна. Стомилася.   Поховала  свого синочка. І тільки поглядає в віконце  Все чекає …

Учениця.

Живе одинока людина,

Чого ж ми проходимо мимо?

Живе одинока людина,

Ніким у житті нелюбима.

І серце у неї відкрите

Для ласки людської й привіту,

Печальним льодком оповита

Віддалене горем від світу.

Чому ж ми не прийдемо в хату,

Її не покличемо з собою?

Бо буде одна вікувати

Людина з своєю журбою.

Нам легше, бо ми не самотні

Ходімо ж до неї в світлицю

І серце людини з безодні

Полине над нами, як птиця.

Цього голуба миру з теплими словами я передаю в сім´ю Дейкун.

Учень.  Доброта і чуйність , співпереживання і щиросердечність ,уміти розділити чужий біль, вчасно підтримати у тяжку хвилину , розрадити і в горі і в біді все  це завжди було  у характері  Українського народу. І наш волонтерський загін йде , щоб привітати у свята і прикрасити  будні старенької людини. Ми надаємо допомогу  немічним, заступаємося за беззахисних. Ми розуміємо, що  зроблене нами добро повернеться до нас  сторицею, як і заподіяне  зло, байдужість, як ми ставимося до старших, так  будуть ставитися і до нас.

     Якщо разом станемо добріші.

     Доброта з роками не старіє

     Доброта від холоду зігріє

     І якщо вона , як сонце світить,

     То  радіють і дорослі й діти.

Картина  « ГОРИ І ДОЛИНИ» (виконують учні)

- Розділити аркуш паперу горизонтальною лінією.

- Ліворуч поставити рік , коли учень став виконувати добрі справи

- Праворуч запиши рік 2016.

- Продумай про найбільш позитивні виконання прохань па невиконання прохань

- Чим більш значуща подія виконана , записуй вище і познач крапкою.

-У нижній частині позначте негативні події.                                                    

--З´ єднайте крапки, щоб вийшли гори і долини.

Учениця. Ви є свідками нашого життя. Воно коротке і дається тільки раз. А ви громадяни України.

Учень Ми розуміємо , від нас залежить життєва позиція.   І що ми повинні бути досвідченими, добрими, людяними, щоб було майбутнє у нашої держави.

Учитель . Пам´ятайте слова  із навчання князя Володимира Мономаха дітям

                « Старих шануйте, як батька,

                 а молодих, як брата».

Що мені найважче було виконувати?

Моє досягнення в роботі.

Сценарій телепередачі «Волонтерство – поклик

 серця чи данина моді?»

Підготувала класний керівник 10 класу

Голос режисера: Увага! Хвилинна готовність «Прямий ефір. 3…2…1…» (муз. заставка, відеозаставка, оплески).

Ведучий: Мої вітання. У прямому ефірі обласного телебачення  програма «Маю надію» і я її ведуча …

            Тема зустрічі актуальна сьогодні як ніколи. «Волонтерство. Що це? Поклик серця чи данина моді?». На нашу передачу запрошені експерти з України, Росії, США, Франції та Німеччини, а  також  волонтери Злинської ЗШ№2 10 клас  

(експерти з бейджиками – прапорами своєї держави)

            Наш кореспондент спілкувався з учнями школи . Якої вони думки з приводу волонтерства в Україні. Поглянемо на екран.

Сюжет № 1

Ведучий: А скажіть-но мені, будь ласка, чи зустрічалися ви коли-небудь з волонтерами?

Жінка : Ні. А хто це?

Ведучий: Можна порівняти з «Тимурівцями».

Жінка : Звісно ж. Приходять до мене, допомагають і на свята вітають. Тільки ж не знала я, що звуть їх …

Ведучий: Волонтерами?!

Жінка : Так, так.

            Сюжет № 2 (представник соціальної служби)

Ведучий: Волонтер, волонтерство – «імпортні» слова, для багатьох українців незрозумілі і далекі. А чи є наші власні українські відповідники…?

Соц. представник: В Україні поняття «волонтер» до 90х-ХХст. не існувало. Людей, що займалися суспільно-корисною справою, називали доброчинцями, благодійниками, альтруїстами, громадськими діячами, меценатами. Серед найбільш відомих українців-благодійників я пригадую князя Володимира, Ярослава Мудрого, гетьмана Петра Сагайдачного, Мазепу; приватних доброчинців – Терещенків, Семеренків, Бороцьких.

            Отже, волонтерська діяльність з давніх-давен була притаманна українському народу.  Такі слова як доброчинність, добродійство, благодіяння… мають однакове тлумачення: «надавати допомогу, сприяти кому-небудь у чомусь…».

            Сюжет № 3 (урок по «Праву»)

Ведучий: Бачу  ви читаєте Закон України. Може, підкажете мені хто ж це такий – волонтер?.

Д- 1: Якщо говорити мовою закону, то це фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну неприбуткову та умотивовану діяльність, що має суспільно-корисний характер.

 Ведучий: А ваша думка, хто такий – волонтер?

Д- 2– Це, передусім, добра, милосердна людина, яка володіє неабиякими комунікативними навичками і приваблює до себе людей.

Д_- 3: Це людина, яка розуміє проблеми оточуючих, співчуває їм і має бажання безкорисливо допомогти вирішити проблеми інших.

         Сюжет № 4 (з двома молодшими школярами)

Ведучий: Чи знаєте ви хто такий «волонтер?».

Д-1 – Ні

Д-2 - Це той, хто допомагає людям!

Ведучий: А ти хотів би ним стати?

Д-2 – Так.

Ведучий: Отож, ми маємо думку школярів.  Можливо, знання респондентів про волонтерський рух недосконалі. Ми знаємо, що це потужний соціально-суспільний рух, що розвивається по всьому світу. І завдання нашої передачі довести цю інформацію до телеглядачів. Тому сьогодні ми спробуємо дати відповідь на запитання нашої передачі: «Волонтерство. Що це? Поклик серця чи данина моді?»

Отож, до слова запрошую іноземних гостей. Що думає з цього приводу представник Франції?

 Як на мене, то відповідь очевидна. Волонтери – це першопрохідці

Гість з Франції  ( на французькій мові)     Розповідь про роботу своєї організації.

Принципи волонтерства не змінилися з часу започаткування цього руху у 1859 р. Саме тоді французький письменник-журналіст Анрі Дюман, вражений кривавими картинами битви при Сольфоріно запропонував ідею створення Червоного Хреста – організації, що надає першу медичну допомогу і до сьогодні.

Гість з Німеччини( на німецькій мові) Волонтерська організація « Оберлін»

Так, я хочу додати, що до XIX ст. волонтерство сприймалось, як військова справа, але зараз волонтерсво набуло все більш соціального змісту. Волонтерська діяльність є основою побудови та розвитку громадянського суспільства – прагнення миру, свободи, безпеки та справедливості для всіх людей.

Ведучий: Це було доповнення експерта з Німеччини. А що з цього приводу нам скаже представник  Сполучених Штатів Америки.

Гість з США

США: Сьогодні волонтерськи організації існують у 80 країнах світу, мільйони людей стають волонтерами, тому що це в першу чергу – шлях до самопізнання і самоперевірки.

Ведучий: Вибачте, але на скільки мені відомо, волонтерам надають певні пільги в здобутті освіти, доступі до закладів культури…

США: Так, але я не бачу в цьому нічого поганого. Професійний досвід роботи волонтера в різноманітних проектах враховують і під час прийому на роботу. До речі в США і Канаді неможливо отримати сертифікат про повну середню освіту, не відпрацювавши певну кількість годин на громадських засадах.

Ведучий: Послухаємо думку української делегації

Україна: Це мені нагадує розповіді моїх батьків про так зване «суспільне навантаження за радянських часів», яке здійснювалося у формах шефства над дітьми, школами, ветеранами, наставництво над важковиховуваними, участь у суботниках, членстві у тимурівських загонах. Думаю  що тут необхідно зазначити, що в Україні населенню мало відомо хто такий волонтер. Тому потрібно встановити систему обміну інформацією. Телебачення, радіо, друковані видання та електронні ЗМІ можуть надавати інформацію про досягнення волонтерів.  

. Послухаємо думку залу.

Україна: Держава також повинна приділяти увагу волонтерському руху, виділяти кошти на проведення соціальних акцій, реклам. Формування великого руху добровольців є одним із важливих шляхів до продуктивної соціальної роботи в будь-якій державі. До речі 5 грудня  наша країна також відмічає Міжнародний День Волонтера.

Ведучий: Прошу поглянути на екран. Ви бачите результати волонтерської діяльності загону «  Нам не байдуже»  До нас у студію запрошені представники цього загону, які не словом, а ділом вже багато років займаються цією справою.

                                                                                            

         Як довго ви займаєтесь волонтерством? Та чому саме ви почали займатися волонтерською діяльністю?

Волонтер І: Справи нашого загону ви можете бачити на екрані. Ми працюємо близько 6 років. Почали займатися цією діяльністю, тому що доброта та милосердя – це милість людського серця, розуміння, співчуття, ніжність, любов та доброзичливе ставлення до людей. Це не слабкість, а сила, тому що доброта та милосердя властиві людям, які здатні відгукнутися на допомогу.

Головне у роботі волонтера – не чекати, коли тебе покличуть на допомогу, а відчувати ситуацію, коли твоя безкорислива допомога виявиться необхідною у скрутні хвилини життя. І не важливо чи це втішне слово, чи матеріальна підтримка, чи уміння розділити чужі переживання як власні.

Ведучий: Ваші запитання до юних волонтерів?

Україна: Які добрі справи ви плануєте  найближчим часом?

Волонтер ІІ: Вже сім роки підряд на початку весни ми проводимо благодійну акцію «Діти-дітям». А ще ми є активними учасниками багатьох міських, обласних, всеукраїнських благодійних акцій. А саме: «Діти - ветеранам», «Творимо добро разом», «Від серця до серця», «Милосердя», «Турбота», «Ветеран живе поруч», «Підтримай захисника України»», «З любов'ю до захисників»…Запрошуємо всіх приєднатися до цих добрих справ.

Ведучий: Дякуємо вам за чуйні сердечка. Успіху вам!

            Думаю, що наша передача сьогодні сприяла усвідомленню людей (громадськості) і державних органів у важливості волонтерства. Адже волонтери важливі для кожного суспільства тому що вони працюють без користі для себе, показуючи цим суспільству, що є в житті речі більш цінні ніж отримання слави чи матеріальної нагороди. Охорона навколишнього середовища, культура, розвиток і позитивний імідж країни – є основним напрямком роботи волонтерів. Ось що допомагає суспільству впевнено стояти на ногах, а волонтеру отримати задоволення і безцінний життєвий досвід, набуті професійні знання та навички.

            Це була програма «Маю надію» і я, ведуча …. Бажаю вам всього найкращого. До нових зустрічей в ефірі.

Пісня твори добро ( співаємо разом)

(Фанфари)

(голос режисера) – Знято! Всім дякую! (муз. заставка)